***
Обрубуй минуле, скидаючи шкіру,
завважиш: те мертве тобі ні до чого.
Твій вибір — це простір: свій базис і вимір.
Не згадуй про вчинки, як рвану панчоху.
Твої дискомфорти однак не потрібні
тому, хто життя перетворює в мушлю.
А ти в ній ростеш, і вважаєш за рідне
все те, що пригнічує, — зрештою, душить.
Спустошення в серці: останні ацтеки
долину покинули — тільки жертовник
відшукує вічність у зорянім глеку,
і вже не важливо: розлив хто, наповнив...
