Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46323
Рецензій: 90458

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

може

© Люда Будда, 03-04-2007
серед бою сама з собою
може варто себе спинити?
і почати нарешті просто
без загадок і згадок жити.
може день цей, що був,- останній.
може я ні у чому не винна.
і нарешті наповнять вени
мої терпкі солодкі вина.
може той заповітний зараз
мріє бути в моїх обіймах.
може теж він стомився боротись
у самому з собою війнах.
може очі його- моє небо,
а усмІшка-мій промінь надії
може так, як і він мої,
я його заповнюю мрії.
може боляче було занадто,
може годі печалі терпіти.
може варто про все забути,
беззупинно й шалено любити.
і мій сон прийде спокійно,
знайти відповідь допоможе
на питання, що мучає розум:
"чого варте це слово "може"?    
17.02.06

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

А мені дуже сподобалось

© Юлія Бандура, 07-07-2009

допрацювати

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ірина Слободян (Заверуха), 03-04-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.68335008621216 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …