Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2489
Творів: 44914
Рецензій: 87889

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія лірика

Стоїш на асфальті, впираєшся в небо...

© Надія Позняк, 22-08-2016
            ***
Стоїш на асфальті, впираєшся в небо —
це значить, що сонячно після дощу.
І площа окреслена  — срібна монета,
виблискує реверс тобі досхочу.

Іди і радій, що дорога існує,
що кругла земля, і що люди на ній.
Металом вилискує? Віра пульсує,
розлита у сонячній величині.

Чому ти завмерла? Стоїш, не рушаєш...
Цнотливе повітря — чистіше сльози!
І не пояснити , а звідки ця жалість
в тобі дозріває, аби  прорости.

І тільки тролейбус, закоханий в натовп,
везтиме бадьоро свій дивний гарем.
І ти стрепенешся, зірвешся, мов раптом
розсипаний смуток хтось інший збере.

Стоїш на асфальті, впираєшся в небо...

серпень 2016

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 24-08-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.093291044235229 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати