|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 43117, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '52.14.166.224') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Михайло Нечитайло, 04-08-2016
|
Заплакала зірка у синьому небі,
Росою-сльозою умилась трава,
Думок, як тих птахів, та всі біля тебе,
Лиш очі заплющу – і ти, як жива.
Торкнуся рукою – холодні лиш роси,
Відкрию зіниці – лиш зірка сія,
Та пахнуть між ночі чомусь твої коси,
І шиї торкнулась сережка твоя.
Лапнув я за шию – листочок із груші,
А ніч аж блакитна, а ніч аж бринить,
То світять між ночі осяяні душі,
То світ осяває омріяна мить.
Тугими валками сіріють покоси,
Туман у долину пішов спочивать,
Так чом же так пахнуть мені твої коси,
Які я не можу рукою дістать.
Так чом же так пахнуть, немовби від тебе
Всі пахощі світу, трояндо моя,
Заплакала зірка у синьому небі,
Сльозою-росою умиюсь і я.
Минають-бо ночі, ховаються зорі,
Літа, як росу, десь розтрусить трава,
Без тебе стрічаю я ранки прозорі,
А коси все пахнуть, і ти – як жива.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
