Словом присів на життя краю.
Зором минулого все бачить.
Не зупиняється, співає
Вірно про рідне і боляче.
Іде рядками. Тихо плаче.
Як було і як є, він знає.
Тепер про майбуття колаче
До сердець, які завмирають.
Хоч відшуміло життя гаєм,
Далеко вже роки юначі,
В яких майбутність була раєм.
Вірою до них повертає.
Стають перед ним думки зрячі.
Вони йому весь час гарячі.
01.08.2016р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design