Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44512
Рецензій: 87043

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Реквієм

Хай ваша зірка світить завжди

© Надія, 29-07-2016
Я не надивлюсь на Карпати!
Не можу звикнути, намилуватись…
Любов, тривога, серця щем, –
Це неможливо описати.
Чарівне чудо день за днем –
Це ще не рай, та раєм мож назвати.

Красою у полон беруть Карпати,
Любов’ю – у серця вселяють жар.
Сприймаю це як Божий дар,
Як подарунок для цілої України.
Усе, таке чарівне й дуже рідне,
Солодше за любий нектар.

Ми за Карпати дорого платили,
Нам воля дуже дорога.
Усякий ворог брав за це життя:
За те, що рідний край любили…
Якби не Бог, давно би нас добили
І Україна вільна б не була.
ієрм. Самуїл Мосціпан

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Семен Санніков, 31-07-2016

[ Без назви ]

© Олеся Гулько-Козій, 30-07-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.78699803352356 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …
«Моє не надто досконале життя» (але майже)
Знову переповнений вагон, вже бачу це ще до зупинки потяга. Але я ж мушу потрапити на роботу на іншому …