Вони нас називають
"м´якими цілями" -
на їхньому жаргоні
ми вже ніщо інше,
як символ м´якого пузатого черева -
так звана "м´яка ціль".
Ні, ми вже навіть
для них не громадяни,
не співвітчизники,
навіть не люди -
а просто
ньюспіком виражена
"м´яка ціль" -
як оцей розчавлений натовп
у Ніцці на набережній,
як ота вагітна жінка, посічена мачете,
як отой старенький святий отець,
що все своє сумирне життя
припадав на коліна
перед вівтарем
нашого милосердного
і всепрощаючого Бога,
і якого, врешті, змусили
впасти на коліна
востаннє,
аби захлинувся
власною кров´ю
з підрізаної
горлянки..
Мій, Боже -
Ти бачиш оце все?!
І прощатимеш -
до безмежжя -
так, як твій римський замісник,
що вмиває перед Великоднем
ноги кровожадним зайдам?
Невже і справді
місію доконано:
адже ми вже, нарешті, стали
милосердними,
слухняними
овечками -
безіменними
та безборонними
"м´якими цілями",
так влучно названими
можновладцями?
-------------
Пояснення: у зв´язку з недавньою хвилею терактів у Європі наші справді надто дорогі можновладці та силовики завели дебату про те, як "захистити "м´які цілі" - себто пересічних людей від тероризму. Похавльно, що так "піклуються" про наше добро і безпеку, заодно обеззброюючи закoнослухняних громадян і роблячи з них фактично "м´які цілі". Мабуть, ми, звичайні європейці, зі своєю безмежною гуманністю на більше і не заслуговуємо.
