Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2536
Творів: 45789
Рецензій: 89590

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

ПОРОХ

© Меньшов Олександр, 22-07-2016
Адаптивний переклад вірша М.Волошина "ПОРОХ" з циклу "Шляхами Каїна"

1

Права цивільні написав кулак,
А меч - державне право, та порох
Все стер, створивши військовий статут.

2

На виклик, що був навіть не до нього
Із дна реторт ченця, того ще  лиходія,
                                Порох
Явив своє обличчя сіре та розкидав
Всі лицарські яскраві обладунки,
Як те залізо, вкрите старою іржею.

3

«Нещасні, та тягніть той меч на кузню
І на плече беріть ті самопали:
Бо честь та  сила й мужність вже безглузді.
                                          І відтепер
Останній боягуз став рівний
Хороброму з всіх лицарів на світі».
                    - «О, та ті благословенні
Століття, що не знали пороху того
У порівнянні з нашим часом, коли
Якась там жменя праху та шматок свинцю
                                                  вже здатні
Вбити найславнішого воїна  із всіх».
                           Так криком плакали
Несамовитий Роланд й мудрий Дон Кіхот -
Останні мечники середньовіччя.

4

І звиклий спати в глибинах рівноваги,
                                                             Порох
Звив те найчорне з гнізд
На дні рушниці дула,
У жерлі ненажерливій мортири,
                           в сталевому стволі гармати,
Щоб люттю свого пробудження, яка народжується раптом,  
                                      Своєму  ворогу
В обличчя виплюнути смерть зненацька.

5

Стираючи у порох людських споруд ту велич,
Розбивши вщент цеглину, й камінь та метал,
Він змусив натовп різношерстий
Ряди зімкнути та зібратись до удара,
Він дав тим самопалам точнісінький приціл,
Стволу -- гвинтовий наріз,
А жовнірам - стрункість рівних лав,
Героям дав сувору дисципліну,
Він  вузлами зв'язав всі надра темних мас,
Змішав усі народи,
І сплавив воєдино держави,
На вулицях підняв угору барикади,
Ще скинув шляхту вниз,
Створивши городян,
Зробивши тих рабів для вільной праці
Та рівності міщанських демократій.

6

Він збудував тієї армії пітьму,
Казарму та солдат,
Загальний призов,
Беззаперечність, точність й дисципліну,
Він збив з героїв давнини шоломи й надпліччя,
Мундири, шпаги, знаки, ордени,
Здер пір'я на турнірах і парадах,
Перефарбовуючи у зелено-бурий колір
Роз'їжджених шляхів,
Розтоптаних ланів,
Розгорнутих провулків, ще й сміття та попелу -
Лайна й блювоти фарбу, яка
Невидимими робить ворогів.

7

Відмітимо, що чорний порох в світі
                                      був початком
Тих інших, наймогутніших із  сил:
Він двері їм розкрив , і ось ми на порозі
Неймовірної ночі, що ворушиться димом,
Та бачимо той вигляд жахливих тіней слід,
Не названих, не світлом в’явлених, яким
Доручено прийдешнє нашої землі.


Оригінал вірша:

1

Права гражданские писал кулак,
Меч - право государственное, порох
Их стер и создал воинский устав.

2

На вызов, обращенный не к нему
Со дна реторт преступного монаха,
Порох
Явил свой дымный лик и разметал
Доспехи рыцарей,
Как ржавое железо.

3

"Несчастные, тащите меч на кузню
И на плечо берите аркебузы:
Честь, сила, мужество - бессмысленны.
Теперь
Последний трус стал равен
Храбрейшему из рыцарей". -
-"О, сколь благословенны Века, не ведавшие пороха,
В сравненьи с нашим временем, когда
Горсть праха и кусок свинца способны
Убить славнейшего..."
Так восклицали Неистовый Орланд и мудрый Дон-Кихот -
Последние мечи средневековья.

4

Привыкший спать в глубоких равновесьях
Порох
Свил черное гнездо
На дне ружейных дул,
В жерле мортир, в стволах стальных орудий,
Чтоб в ярости случайных пробуждений
В лицо врагу внезапно плюнуть смерть.

5

Стирая в прах постройки человека,
Дробя кирпич, и камень, и металл,
Он вынудил разрозненные толпы
Сомкнуть ряды, собраться для удара,
Он дал ружью - прицел,
Стволу - нарез,
Солдатам - строй,
Героям - дисциплину,
Связал узлами недра темных масс,
Смесил народы,
Сплавил государства,
В теснинах улиц вздыбил баррикады,
Низвергнул знать,
Воздвигнул горожан,
Творя рабов свободного труда
Для равенства мещанских демократий.

6

Он создал армию,
Казарму и солдат,
Всеобщую военную повинность,
Беспрекословность, точность, дисциплину,
Он сбил с героев шлемы и оплечья,
Мундиры, шпаги, знаки, ордена,
Все оперение турниров и парадов
И выкрасил в зелено-бурый цвет
Разъезженных дорог,
Растоптанных полей,
Разверстых улиц, мусора и пепла,
Цвет кала и блевотины, который
Невидимыми делает врагов.

7

Но черный порох в мире был предтечей
Иных еще властительнейших сил:
Он распахнул им дверь, и вот мы на пороге
Клубящейся неимоверной ночи,
И видим облики чудовищных теней,
Неназванных, немыслимых, которым
Поручено грядущее земли.





Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Вікторія Т., 28-07-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
©  , 23-07-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.2062418460846 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …