Чим слушний поетичний ген?
Кодує пристрасті смиренням
Чи виявляє в душах геній?
Вражає тим, що має сенс,
Чи недосказаністю співу,
Джмелем, що б'ється у віконце,
Коханням лютих незнайомців,
Цілунком й плачем замість слів?
Пробач, що не зачарував
Як змій з бігборду, грою барв,
Не тьохкав з вишні білим шумом,
Але знайшов й благословив
Твій ген, твій геній почуттів,
Що зріс в поезіях розумних.
....................
Зачем
Чем дивен стихотворный ген?
Он страсть кодирует смиреньем?
Он пробуждает в душах гений?
Он вольным смыслом дорог всем
Или напевом недомолвок,
Шмелем, стучащимся в оконце,
Лобзаньем лютых незнакомцев,
Слезами ярости и ломок?
Прости, что не привел в восторг
Игрой цветов, как змий-бигборд,
Не заливался белым шумом,
Но вот - благословляю: пусть
Живет твой ген, твой гений чувств,
Твой рост в поэзии разумной.
....................
Why
What purpose of poetic gene?
It coding passions to be generous,
Or it enlightening souls with genius?
Impressing by amazing sense,
Or by half-words, unfinished songs
With bee, who beating in the window,
With love of haters in the weed,
With kiss of silence, crying tongue?
I'm sorry that I did not charm,
Like color ads, like snake in jungles,
Didn't chirp white noise from leafs of cherry.
But I did found and I bless
Your gene, your feelings and your genius,
Your growth in reasonable poetry.
....................
