Любов не закінчується
і не витікає як пісок крізь пальці
Ми просто від неї відмовляємось
Як від чогось застарілого
Ми кажемо собі: ей, а де ж ейфорія, блін?
Де відчуття польоту, коли на двох лиш один парашут,
А він лежить десь поряд, близенько тут
Треба тільки латати часом
бо вітер, бо злива
Бо любов, насправді, буває тільки щаслива,
І солодка,
як кожен плід, котрий сам зростив.
