...Загусне море; світло стане чорно-тьмяним,
І вітер житиме як спогад чи луна,
І ліс стоятиме парканом дерев'яним,
Трава лежатиме, мов стигла сивина
Під куполом небес сріблясто-олов'яним,
А в нім повітря захолола рідина.
Весь рух застигне, і вібрації, і звуки
З безпліття випадуть - труха, розбите скло,
Зв'язки порушаться, не створяться сполуки,
І в безпораднім стані і добро, і зло
Не завдаватимуть ні радості, ні муки,
Неупереджені й байдужі, мов число.
Зупиняться зірки, припинять біг планети,
Орбіти випнуться, мов дуги дротяні,
Нечинні, всесвіту розкриються секрети -
Немов на згарищі уламки цегляні,
Окреслять величі і слави силуети,
Ніким не знайдені в смітті і бур'яні...
