Прийди, торкнися, хоч у сні..
Не забувай, живи в мені,
допоки я ще є законоправним
володарем своїх думок,
допоки ще законоправним
є носієм-послом думок твоїх..
Прийди, торкнися -
лиш не залишай..
на самотині ..
ні, не безлюдній - тієї не боюся -
лякаюся я самоти
тієї, що без зв´язку з тобою..
Прийди, торкнися,
як це робиш завше
ледь чутним
помахом крила,
невидимою з´явою у снах,
ледь чутно-стримним
доторком до вій.. -
Завій мене, завій,
у віхолу несамовитих дій -
знаю, я - як і тоді, усе така ж,
проте тепер я інша -
я виконавець
нестримних,
заборонених
твої-моїх (?)
шалених мрій..
Знаю, що дурні слова кажу -
сама собі тебе наврочила -
та як бути тепер?
Не відректися -
живеш собі і далі
у душі -
та хто з нас двох зна:
творець я твій -
чи, все-таки, ти - мій?
