Заховати б тебе, як маленького дідька, у яйці під пахвою.
І надвечір тихенько співати тобі колискову.
Цілувати щоранку, обсипати пелюстками з квітів,
І кохати без тями, й забувати, що ти — лиш дідько.
***
Ліпити тебе губами.
Щоночі. Як свічку.
Й носити у серці
До Чистого Четверга,
І випалить хрестик —
Навідліг. На — вічність.
Щоб якось, як ранок
Дверима зачинить інша,
Ти глянув угору
Й подумав:
«Була…»
