« Для того і вісить рушниця на стіні,
Щоб серед розкошів бісилися одні
Й дірки латали інші, скиглячи всі дні»
Нам вгадують долю правдиві пророки,
Бо людську натуру вивчають стобоко.
Гірких помилок, врахувавши уроки,
Життя передбачив я теж на сто років.
Здається, що хочемо йти в світлі далі,
Та знов по старій шкутильгаєм спіралі.
Синдром себелюбства вївсь в душі глибоко,
На ближнього біди заплющуєм око.
Закон діалектики майже не знаєм,
Історії коло назад повертаєм.
Шукаємо захист своїх інтересів
У шкурному капіталістів прогресі,
Які арсенали на війни збирають
Та «Слава Вкраїні !» під гасла сідають
І грошей трільони на горі складають.
А злидень народ від них кістку приймає
І вдячно щодня їм осану співає.
За те, що дурманом його напувають,
Який Європейським вони називають.
Хоч з Богом своє існування єднають,
Отці їх святі благословляють,
Та спільного з ним в них нічого немає.
Весь час лиш в молитвах про прощення трублять,
Себе преднамірно й природу загублять…
Із страшного сну, мов про це я торочу,
Нехай він ніколи не стане пророчим.
Хай смерч сатанинський пройде від нас боком,
Й про крах світу зменшиться список пророків…
Та землю спасти шанс ще є і прозрІти,
Щоб в ядернім пеклі всім разом не тліти!..
Хай розум прийде в рай земний, мудрість, спокій,
Хай дух людський з рабства здійметься високо !..
P.S. Рушниця не повинна висіти на стіні,
Хай краще сонце ясне всім сяє у вікні !
9.06.2016
