Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2438
Творів: 43638
Рецензій: 85044

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія верлібр

Зимовий ранок

© Cаша Шевчук, 17-04-2016
Ранок – порожньо-гулкий, сірий і хирлявий.
Багатоповерхівки поїдають небо.
Зимі сьогодні подарували нові крила –
Пишається, милується собою в небесних дзеркалах.
Розкисле місто замерзло ледь не до смерті,
Мороз і кришталева порожнеча.
Сміються птахи у холодному небі.
Небі сповненого різкого дзвону.
Вогкий спокій і таємне зомління.
Ніжний, блакитний смуток.
І безкінечна ворожнеча безлюдних вулиць.

Життя, без сумніву, вимірюється ранками.
Блакитними зорями і світанками.
Прозорим подихом морозним
І слідами на білому полотні.

Сни снують поміж дерев,
Поміж будинків і
Вулиць беззахисних,
Відбиваючись у скляних очах
Блідих юнаків і дівчат із змореними обличчями
І гострими вилицями, які старанно ховають
Власні руки під довгими рукавами.

Гулко зітхає явір старезний
Пальці тонкі простягаючи до неба –
Велична печаль усіх безсловесних.
Безмірна велич усіх непомітних.

Зимовий ранок, чомусь, це завжди сум.

Порожнеча, нафтою розтікається містом.

Сонце проміння крає біле мереживо хмар,
Чарівлива гра світла та тіні.
Безмежність так близько,
Вічність, здається, ховається за рогом.

Вічність – вона завжди поруч.
Значно ближче, ніж здається.

Проглядає крізь барви реклам,
Крізь хитрі, зелені очі бездомних котів,
Крізь діряву й стару шкіру міст,
Крізь суворі куртки військових.

Крізь блакитні очі і дитячий плач,
Крізь друзки натовпом понівечених вітрин,
Крізь плями крові на запиленому тротуарові,
Крізь стогін поранених і приречену безстрашність солдат.
Крізь моторошний сон століть, який
Снує свою солодку павутину.

Милий трунок глибокого забуття.

Нині усім дужче за все хочеться заснути.

Мила млявість, тихий спокій,
Відголоски старих, сірих мрій
Відлунюють у змученому серці.

Новий день народиться в тумані
У павутині доріг протяжних,
У короткочасному відблиску
Нічних ліхтарів перед
Задимленим, задуманим cвітанком.

Сіятимуть останні зорі нічні.
У цьому догоранні є деяка безнадійна
Безборонна беззахисність блідості
Нового зимового дня,
Який вінчатиме перший снігопад.

Зимовий ранок – подібний до серцебиття,
Насичений безповоротного руху,
По колу, по колу. Безкінечність і закінченість.
Щастя і приреченість.

Щастя завжди має тонкий
Ледь відчутний
Присмак
Приреченості.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 19-04-2016

Необтяжливе верлібрування

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олександр Ман, 17-04-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.35385084152222 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Жити, щоб літати: Огляд книги “Йди за мрією. Все можливо”
«Йди за мрією. Все можливо» — роман, побудований на реальній людській історії дівчини, яка перемогла …
Марія Сидорчук «Полон»: Драматична історія воєнних реалій
Українська література стрімко розвивається. Це — доволі приємний факт, тому що читачі все частіше можуть …
“Дороги вольні і невольні” Іваничука: Політичний літопис першого часу незалежності України
Мемуарна проза — справжня скарбниця пам’яті про минулу епоху, хоча зазвичай їй притаманний дещо суб’єктивний …
Нова книжка Юрія Щербака: Україна посеред штормів
Нова книжка Юрія Щербака «Україна в епіцентрі світового шторму» — «книга прозрінь» (як зазначено на обкладинці), …