Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2479
Творів: 44630
Рецензій: 87327

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія верлібр

Зимовий ранок

© Cаша Шевчук, 17-04-2016
Ранок – порожньо-гулкий, сірий і хирлявий.
Багатоповерхівки поїдають небо.
Зимі сьогодні подарували нові крила –
Пишається, милується собою в небесних дзеркалах.
Розкисле місто замерзло ледь не до смерті,
Мороз і кришталева порожнеча.
Сміються птахи у холодному небі.
Небі сповненого різкого дзвону.
Вогкий спокій і таємне зомління.
Ніжний, блакитний смуток.
І безкінечна ворожнеча безлюдних вулиць.

Життя, без сумніву, вимірюється ранками.
Блакитними зорями і світанками.
Прозорим подихом морозним
І слідами на білому полотні.

Сни снують поміж дерев,
Поміж будинків і
Вулиць беззахисних,
Відбиваючись у скляних очах
Блідих юнаків і дівчат із змореними обличчями
І гострими вилицями, які старанно ховають
Власні руки під довгими рукавами.

Гулко зітхає явір старезний
Пальці тонкі простягаючи до неба –
Велична печаль усіх безсловесних.
Безмірна велич усіх непомітних.

Зимовий ранок, чомусь, це завжди сум.

Порожнеча, нафтою розтікається містом.

Сонце проміння крає біле мереживо хмар,
Чарівлива гра світла та тіні.
Безмежність так близько,
Вічність, здається, ховається за рогом.

Вічність – вона завжди поруч.
Значно ближче, ніж здається.

Проглядає крізь барви реклам,
Крізь хитрі, зелені очі бездомних котів,
Крізь діряву й стару шкіру міст,
Крізь суворі куртки військових.

Крізь блакитні очі і дитячий плач,
Крізь друзки натовпом понівечених вітрин,
Крізь плями крові на запиленому тротуарові,
Крізь стогін поранених і приречену безстрашність солдат.
Крізь моторошний сон століть, який
Снує свою солодку павутину.

Милий трунок глибокого забуття.

Нині усім дужче за все хочеться заснути.

Мила млявість, тихий спокій,
Відголоски старих, сірих мрій
Відлунюють у змученому серці.

Новий день народиться в тумані
У павутині доріг протяжних,
У короткочасному відблиску
Нічних ліхтарів перед
Задимленим, задуманим cвітанком.

Сіятимуть останні зорі нічні.
У цьому догоранні є деяка безнадійна
Безборонна беззахисність блідості
Нового зимового дня,
Який вінчатиме перший снігопад.

Зимовий ранок – подібний до серцебиття,
Насичений безповоротного руху,
По колу, по колу. Безкінечність і закінченість.
Щастя і приреченість.

Щастя завжди має тонкий
Ледь відчутний
Присмак
Приреченості.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 19-04-2016

Необтяжливе верлібрування

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олександр Ман, 17-04-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.72613406181335 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Північний вітер». Роман в електронних листах
Чи може бути цікавою книга, що складається із самих діалогів? Так. І ще й якою! Роман «Північний вітер» …
Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором
Книга «Фішинг. Хто і як маніпулює вашим вибором», перш за все, розкриває цікаві сторони зовнішнього …
Роман «Моя бабуся просить їй вибачити». Некваплива прогулянка майже шведським садом
Якщо якогось холодного зимового ранку вам закортить посміятися і поплакати, трохи (але не занадто) похвилюватися …
Нікола Юн «Увесь цей світ»: найбільший ризик – не ризикнути
Світ, у якому ми з вами живемо, сприймаємо як належне й буденне для героїні цієї книги — непізнане й …