© Володимир, 17-04-2016
|
Із неволі нам дорога,
Кров’ю проливати,
Божа воля така,
Щоб не забувати.
Тарас яким був,
Таким і зостався,
Був кріпаком,
А дух не зламався.
Не зломити його духу,
І кайдани не одіти,
Ще довго йому,
Світилом горіти,
Щоб поневоленим,
Дорогу указати,
Понівеченим серцям,
Дух їх піднімати.
Світлий той орел,
Над Україною літає,
Божим духом,
Серця підкріпляє.
|
|
кількість оцінок — 0 |
|