Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44370
Рецензій: 86709

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Коли я задивляюся в дивні твої…

© Надія Позняк, 05-04-2016

Коли я задивляюся в дивні твої,
наче море Егейське, очі,
то до скронь прибиваються пізні рої
cтраху, сумніву й жала точать.

Нам і жайвори ще не співали пісень...
А доріг не бува задосить.
Ми вдихали полин і пили наш абсент,
і це він ув очах - не осінь.

Подивись: наші зошити списані вщент-
чи під силу вони нащадкам?..
Хтось один у дорозі був точно блажен
і не бачив кінця й початку.

Ми пили з джерела. Нам коштовне - з піщин.
Бо вивчали дорогу пильно.
Розлюбити мене в тебе десять причин.
Тільки в нас навіть Місяць спільний.

                                 березень 2016

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 11-04-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.53119111061096 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Нічний цирк» Ерін Морґенштерн — книга-квиток до країни магії
Є книги, які потрібно читати. А є ті, котрі потрібно «дивитися». Вони мимовільно переростають в нашій …
Книга для тих, хто прагне переважати
Книга «Перевага. У чому сила корпоративної культури» — це нон-фікшн для директорів, власників бізнесу …
«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …