Так, як Покійний вже нині Іван
Вертав думками в батьківщину чудову,
Так я вертаю там, над бистрий Сян
Молитвою, думками, рідним словом...
Іду селом, іду праотців слідом
Поміж хатами, яких вже нема...
Йду на Дубник, де спочиває дідо,
Брат і стрики, і вся моя сім*я...
Молюся тихо за вуйка Миколя,
Який при вході до церкви лежить.
Убив Його якийсь незнаний поляк.
Молюсь хай Господь гріх Йому простить.
Братами ми, Покійний вже, Іване.
До рідного вертаємо в словах.
Над Сулу Ви, а я до свого Сяну
На мить спішимо в думках у рядках .
