Колише людей у вагонах, кидає в крайність:
Хто п'є і шумить, хто хропе і в Морфея гостем.
Я ж чую як ти Каженя підкликаєш замість
І перших і других, і сонних і з тих що з тостом.
Вже пізно, давно спочивають холодні рештки
Курей і яєць, недоїжених до бридоти.
А я все чудую: "Ось зараз мені несеш ти
Стандартні свої невибагливі бутерброди".
Полиці дивують - не хочуть давати м'якість,
Скриплять і гуркочуть кістками людей невинних.
І де їм до твого ліжка, де краща якість
Це те що є ми, і є час що летить невпинно.
Не тепло, на потягу протяг підступний тягне
Ховаю волосся і вуха у теплі речі.
А як би хотілось сидіти на кухні зараз
І кутати в руки твої свої ніжні плечі.
