на білих стінах - театр тіней
впаде завіса і на колінах
заклякнеш, мовби, пора молитись,
а то лиш вітер... на долю злитись
не час, не треба, бо ніч коротка
не любить, любить... життя - стокротка,
примхливо кпинить: не порахуєш!
те будеш мати, чого вартуєш.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design