Затаїлися бісові душі в пітьмі
І чекають на місячну ніч,
Щоб творити пронози злощасні свої
У вічному плині людських протиріч.
Вже розставлені пастки,
Вже і кат в башлику
Тримає на взводі ножа в рукаві,
Ще мить, і хтось схлипне у темнім кутку,
І диявол станцює гопак на крові.
Напружені м’язи нічних посіпак,
В очах мерехтять ненаситні вогні,
Хіба що злякає їх п’яний дивак,
Що ніч коротає на голій землі.
Затаїлися бісові душі – мовчать.
Всі чекають нагоди реваншу ножа.
Лиш собаки у місячну ніч скавучать,
Посіпаки ж не знають де правди межа.
