Коли все вже написано,
Коли все вже прочитано
До останніх стовпів і самотніх двокрапок,
Вирушаємо вдалеч самотніми чистими,
Де таких, як і ми, незрівнянно багато.
І незвідані ріки нас ловлять обіймами,
Загортають у пасма і чисті купелі,
І виходимо звідти самотніми вільними,
Незрівнянно смутні, незрівнянно веселі.
6 березня 2016 року
Оксана Яблонська (с)
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design