| © Валерій, 11-03-2016
|
Дивився в безвість, мов в провалля снігу…↑
Лютували шаблі, і коні бігали без вершників,
і Половці не пізнавали один одного…
Юрій Яновський «Вершники».
Сповідь кінотника армії УНР
Дивився в безвість мов в провалля снігу
і льодовитість, сковувала рух..
іржання коней, і запал галопів, бігу,
п’янила пристрасно і забивала, дух.
І коні стомлено, на місці тупцювали…
і кров гаряча, крапала з шаблів…
Хлопці на радощах кричали й вар’ювали
для вражень не було, понять і слів…
Червоне сонце сходило на Сході
і червонило стомлене лице…
«Рубатись хлопці, сьодні буде годі!
…цей світ прекрасний – зважемо ж на це!»
Валерій Цимбалюк, місто Ковель
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
