Я запізнювалась
На півтори години,
Бо всі літаки попадали,
Усі човники потонули,
всі автомобілі мчали в протилежному напрямі.
Я сподівалась,
що ти вже не будеш
чекати,
бо коли б я підняла до тебе очі,
ти прочитав би в них все.
Але ти чекав на мене.
Нахиливши гарну голову,
Ти цілував мені руку
І не помітив,
Як дві теплі сльози
Вислизнули з-під моїх повік
І впали на твоє волосся.
Досі на руці моїй
Лишився невидимий слід твоїх вуст,
Схожий на прозорого метелика.
