Лікарні дворик — це партер, ліхтар стає світильником,
прем’єри вересня гучні, актори — початківці.
Театр тіней зупинивсь під сонячним годинником.
Гірка настоянка на снах — рослинки у горілці.
Згадаємо причетних Ань, Оленок, Кать, Наталок,
Тетянок, Дзвін, Лоліт, Ксантіп та інші імена.
Розбудимо цілющими піснями цей шпиталик:
хай з того боку перший плац, тут наша сторона!
Ґаудеамус іґітур! Ще північ не загусла,
ще підсвідомості акул не випустили в рів.
Допоки ваші оплески не змінять свої русла,
ми не потрапимо в бурштин, мов зграя комарів.
Це був би дивний експонат в музеї сентиментів,
мов діорама, на якій епоха золота.
І вічно гояться рубці в поснулих пацієнтів,
і злегка муляють в бідак хвороби живота.
