Зі снів моїх - південних островів -
злітають мрій жар-птиці незрадливі
до тебе в сяйво крижаних країв,
і линуть з крил золотопір`ї зливи.
Твої думки летять, як зграя стріл,
пекучих, наче біль, та нетерплячих
крізь темний простір та космічний пил
до снів моїх - до островів гарячих.
Щоранку ти підходиш до вікна,
чекаєш на розрадницю - жар-птицю.
Та на самій уже ночей границі
зустрілася зі стрілами вона,
і впала десь на теплі рештки сна,
й надія плеще у живих зіницях.
