Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2514
Творів: 45347
Рецензій: 88736

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Спас

© Сергій Вікторович, 19-02-2016

Серпневе сонце не пече, а гріє.
Тривалість дня давно уже не та.
Але душа від цього не радіє,
Бо проминають літо і літа.

Бентежно пахне чебрецем від сіна,
Блідий туман над зеленню води.
Йдуть жіночки і у своїх корзинах
Несуть свячені яблука й меди.

Оце вони до церкви їх носили.
Якась в цьому магічна таїна,
Бо, мабуть, тії яблука святили
Ще у часи Ярила й Перуна.

Не знищилась традиція з віками,
Хоча в другого вірують творця.
Онуки дріботять за жіночками,
То ж не порветься, може, нитка ця.

Хай всюди очі муляє руїна,
І відчай наші душі охопив,
Надія є, що буде Україна,
Які б в церквах не правили попи.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Доречно...

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Оldr Мan, 19-02-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0202169418335 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …