У Львів мій приязний спішу я думками.
Все бачу, радію. Все тішить мене.
А потім, що бачив, розкину рядками.
І в серці запишу. Воно не мине...
Зайдеш до „Криївки“. Минуле на стінах...
Збережено спогад повстанської слави.
Завдяки повстанцям, в нас є Україна,
Хоч бій за свободу був дуже кривавий.
Зайдеш на Личаків. Стрілецькі могили...
У шані належній лежать там герої,
До молоді написи заговорили:
„Ось тут спочиває український воїн!“
У храмі святому зупинишся в тиші
І тиху молитву понесеш до Бога.
Якщо вона щира, Господь не залишить
Народ України на правди дорогах.
