Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46309
Рецензій: 90449

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Ми крадемо у себе час

© ВЛАДИСЛАВА, 17-01-2016
Ми крадемо у себе час,
не помічаючи омани.
Десь берег вирине з туману.
Його принади не для нас.

Палаци зводимо з піску,
а час не береже, руйнує.
Нікого відстань не лікує.
І щастя обира не нас.

Лишаємо на потім мрії,
і зволікаємо з словами.
Ми відмовляємо надії,
беремо гору над думками.

Життя біжить, і все повз нас.
Ми крадемо у себе час…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 3

Рецензії на цей твір

Я дуже часто дивуюся тому, яка в нас

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Nina, 27-02-2016

Я не фахівець з версифікації...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Мисковець, 20-01-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Михайло Нечитайло, 19-01-2016

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олена , 18-01-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.77915692329407 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …