Солодка Есмеральдо, дівчино без минулого,
Остерігайся світла, тильного чи зустрічного, при
Якому здається, що дорога рівна, без калюж
І вибоїн. З дитинства хрест-то виростає ввись
І вшир. Подумай добре, якого проливу крові
Коштуватиме твоє теперішнє, твоє майбутнє...
Закомплексований Квазімодо, здається думає
Лише про себе, щоб користати і чекать на чудо.
Шкода мені його – та час його ще не прийшов...
Послухайся порад місцевих пліткарок, углибині
Вони приховують правду сакральну і одній тобі
Одслонять її. Конвоїри тобі не заважатимуть, але
Завше носи під полою мачете, для впевненості.
Голову тримай високо, ти ж-бо королівської крови
І не бійся упасти в криницю – бачитимеш кожну
З них на дзеркалі неба води. І ще: іди на дзвін...
