|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 42123, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.14.134.18') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Сатира й гумор
|
|
|
| © Михайло Нечитайло, 13-01-2016
|
За туманом ні хрена не видно,
Навіть те, що голова колгоспу
Сів у «бобик» і повіз доярку
За село, напевно, на поля.
Показати, як росте пшениця,
Показати – жито колоситься,
Показати – вродять залюбки
В році цім цукрові буряки.
Довго ті поля вони вивчали,
Аж над ранок у село попали,
Раді та щасливі, так і знай,
За колгоспний щедрий урожай.
Та минали дні і навіть роки,
Позбулися у селі мороки,
Геть розпавсь колгосп уже, і от
Аж зітхнув полегшено народ.
Бо нема туману, все вже видно,
Видно навіть, як директор ТОВу
Сів у «Мазду» і повіз доярку
За село, на власні на паї.
Показати, як росте пшениця,
Показати – жито колоситься,
Показати – вродять залюбки
В році цім із сої цурпалки.
Довго ті поля вони вивчали,
Аж над ранок у село попали,
Раді та щасливі, так і знай,
За вже власний щедрий урожай.
Тут туман, це ясно, ні до чого,
А веду я всього лиш до того,
Що реформа у селі творилась,
Як доярка на врожай дивилась.
Дні летять, приходять нові влади,
І селу дають нові поради,
І творять з ним у турботі знову й знову,
Що з дояркою творив директор ТОВу.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
