Я знаю якого кольору ніч –
Вона помаранчева.
Просто мій художник дальтонік
Він переплутав
І тому моя ніч помаранчева
А зорі блакитні
Вони завжди разом, хоч інколи
Трапляються сварки
Ніч дряпає своє тіло об гострі колючки зірок,
І тоді їх закривають рожеві хмаринки у формі троянд.
Часом в мою ніч приходить полум’яно-червоне серце, але не на довго
Воно надто інфантильне і не може, щоб хтось давав йому накази
Але чомусь останнім часом зірок стало все більше
Рожевих хмаринок майже немає,
А серце взагалі забуло про свої відвідини
Колір ночі згасає
Невже художник знову щось наплутав
І скоро прийде чорний світанок?.
