Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 42107, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.142.43.244')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

"Є край, де гомонить сама луна..."

© Ірина Жадан, 10-01-2016
                                        ***
                Є край, де гомонить сама луна,
                Виблискує, мов дзеркало, відлуння
                і відображень відголоски струнні -
                як хвилі золоченого руна.

                Скарбниця дорогих самотніх слів,
                розсіяних у місячному полі!..
                Там час, як плугатар, іде поволі
                на дзвін у кузні сивих ковалів.

                Вогонь надії в кузні не згаса.
                Стучать, мов серце, молоти любові
                по крапельках роси - відлуннях крові -
                то з відображень постає краса.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Шон Маклех, 13-01-2016

З Вашого дозволу тезисно

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
©  , 10-01-2016
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.029451847076416 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати