Ось дім, що демони його тримають на плечах
І ловлять пахощі від берегів базару
Котячі капища в загиджених кущах
Привабливість шляхетського кварталу
Ось маєстат поважних гробівців
І вікон гикавка, алюзії полюцій
По блясі скрегіт лапок горобців
Тут кожен бомж поважний мов Конфуцій
Ось вулиці повзуть з Нічого у Ніде
Гіпсокартон і рагулі і дим соляри
Та місто, наче дівчинка, незграбне і руде
Нахабно дивиться на це крізь свої окуляри.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design