Весняний блюз на підмостках осені
Співає пісню грудень жартома:
«Де ж ти, зима, гуляєш позауманню?
У нас дібровами вже нишпорить весна».
В природі зміни – клімат їй підвладний,
Про завірюхи в грудні й думати катма.
Там де колись були замерзлі дощові калюжі,
Зараз пилюку вітер в небо підійма.
Чи винуваті ми, що все занапастили?
Чи винувате Сонце?
Що зиму десь за комірець тримає?
Чіткої відповіді в нас на це немає,
Бо надприбутки тьмарять розум нам сповна.
Курними трубами весь світ заполонивши
Ми понад міри споживаємо енергію тепла,
З презирством дивимося в бік екомобіля,
Ось вам і відповідь: Де ділася зима?
