|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51000
|
| Рецензій: |
95739
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 41936, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.221.165.246') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Василь Шляхтич, 03-12-2015
|
Пожовкле листя впало. Спить.
Життя продовжує свій шлях.
Роки минають, наче мить.
Істину пишуть любов, жах...
Стільки весен квітами гріло
Молодість, яка відійшла.
А мрії наші десь розсілись
І пестять тихе, бувше я.
Гарячі літа пережиті.
Чудові ночі, тепла кров,,,
Мрія, щоб стати кимсь для світа
Відійшла, мов лиха любов.
Нема весни. Немає літа.
Дощі осінні на лицях.
Пожовкло листя, всохли квіти...
Сумно у серці й на полях.
Душа якби суму не чула.
Вона, як матінки слова,
Або зозуля, що відкула
Наше, хоч тихе, чесне я.
Пожовкле листя килим білий
Вкриє собою мов перина.
І там під нею буде гнило
Поки весна біль сніжну скине.
І до саду знову зайдемо,
Щоб під зелений копул сісти
Й дивитися в життя поему
Й минулого читати змісти.
U5/190
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
