Агов! А знаєте що?
Звісно, є речі, які мені
До вподоби. І серед них,
На перший погляд, дивні чи,
Скажімо, не звичні. А точніше не
Надто звичні речі.
Це, приміром, лампи денного світла.
Лампи наповнені білим, хімічним світінням,
Наділяють навколишню дійсність химерною
Магією. Роблять лікарняні коридори безкінечними,
Робочі цехи безрозмірними, шкільні класи нестерпними.
Лампи денного світла обдаровують наше життя
Чудом білявого миготіння.
Вони блимають посеред густої темряви
Розвіюючи морок зловісних ночей,
Світять світлом далеких планет.
І покинутих, залишених поспіхом домівок.
Лампи денного світла
Освітлюють шлях відважним мандрівникам,
Що крають темінь ночей своїми посохами,
Зітхаючи серед гулкої тиші і тільки
Лампи світять їм в далині,
Звеселяючи їхні старіючі, стомлені серця
Зіпсовані сварливими дружинами, дешевими цигарками
Та розведеним спиртом.
І навіть коли бездушна ніч проковтне місяць
І усі беззахисні зорі,
Залишаючи лише густий морок і безмежний,
Гострий відчай,
У далині блиматиме лампа денного світла,
Яку в офісі забув вимкнути менеджер
Змучений квартальним звітом.
