Вони зустрілись. В переході.
На перехресті двох життів.
Вона – наліво, він – направо,
Тому що Бог так захотів.
Вони стояли і дивились
Один на одного, немов
Життя навколо зупинилось,
Щоб наново початись знов.
В очах її була печаль,
В його очах була провина
За покалічене життя,
Зруйноване наполовину.
Він так хотів їй все сказати...
Не виправити помилок,
Не повернути час назад,
Вона зробила перший крок.
Востаннє глянула на нього,
Лишивши смуток у очах,
Вона пішла...І лише сльози
Текли гарячі по щоках.
Навколо люди: їхні тіні
Втікають від своїх думок...
І він один в цей день осінній
Від сліз до нитки весь промок.
