Ти така депресивна й сумна
Наче мряка із листопаду
Я ганяю, як мух із вікна
Темні хмари твоїх зажур
Та минула давно весна
Навіть літо давно позаду
І іскринки мого тепла
Розбиваються, мов об мур
Хай не буде хмаринок-мух
І холодних дощів між нами
Одягну я тебе в кожух
Із ворсинками теплих слів
І не випущу більше з рук
Хоч болять застарілі шрами
Від болючих тяжких розлук
І даремних твоїх жалів…
