Як жити затишно коли є мама й тато
І нас, дорослих, кличуть ще дітьми.
Тоді й крокуємо ми по життю завзято,
Бо в нас є тил, що захищає від біди.
Нас не спиняють по життєві перешкоди
Ми крок за кроком йдемо до мети,
А там в тилу старенькі мама й тато
Хоч на Великдень нас очікують завжди.
Та ми ще молоді, ще не такі розумні,
Шляхи життя ще зовсім не лячні.
Ми знаємо душею - мама з татом поруч,
Та забуваємо розлуки рахувати дні.
А вони краплинами стікають в вічність…
Ось вже і нас Господь нагородив дітьми.
Тепер ми їх чекаємо на свято,
А наші мама з татом сумують в самоті.
Як жити затишно коли є мама й тато…
Та лиш настане час їм в вічність відійти,
Відразу холодом повіє з бездни вітер
І нам вже спокою довічно не знайти.
