Всі ми прагнемо знань, що поробиш, така воно штука
Невідоме нас манить, в житті ми шукаємо сенс
Хоч мільярди питань вже давно прояснила наука
Але ми і надалі звертаємося до небес
Є мільйон аргументів з одного і з другого боку
Інформації брак, і доводити будь-що дарма
І тому половина продовжує вірити Богу
Ну а друга не вірить… чи вірить, що Бога нема
Взяти все від життя, бо немає ніякого Бога
І солодка брехня для лохів — казочки про Едем
Та не віриться щось, що ось так, випадково з нічого
Утворилось таке розмаїття світів і систем
Що самі по собі і Земля утворилась і Небо
Що цілком хаотично вершаться великі діла
І що люди пішли від якоїсь дурної амеби
Що сама сотворила себе і сама ожила
Десь палає війна, помирають знедолені діти
Але дехто жирує, для них править бал сатана
І порядку нема, і нема справедливості в світі
І гадається нам, що то Бога на світі нема
Коли Бога нема, то пора поклонятися звіру
То злоба і жадоба заповнюють простір і час
Пів біди, коли ми від знемоги втрачаємо віру
А біда, коли Бог остаточно зневіриться в нас
Бо спасуться лиш ті, хто бажає і вміє любити
Всі знедолені, гнані й голодні, старі і малі
Бо коли б ми усі шанували ЙОГО заповіти
То давно уже мали б квітучий Едем на Землі
