Зарплата стала на коліна,
Цінник натиснув на гачок
І в мить Душа її попала
Ловцям на небі у сачок.
Цінник зирнув у тепле дуло,
Здмухнув над ним сивий димок,
Поплескав лагідно Мочило -
То був наглядний всім урок.
Мочило править нині балом,
Зарплата в рабстві як завжди,
А Цінникам то лиш нагода
Мочить Зарплату залюбки.
Доколе ж будуть врозбрід жити
Зарплата і лячний Цінник?
Можливо з Богом їм здружитись?
Можливо треба якось зжитись,
Щоб не прийшов нам всім гаплик.
