Навколо смерть, повсюду лиш страждання!
Так де ж той ідеальний світ?!
Невже всі Богові всевишнього старання
Нездатні подарити йому цвіт?!
Якщо у цьому навіть Бог безсилий,
Якщо на землі панує Люцифер,
Тоді кому ці тисячі "помилуй",
Які лунають до небесних сфер?!
Навіщо вірити й молитись тому богу,
Який для тебе вибирає смерть?!
Пробачте, та я знайшов свою дорогу,
Без псевдо-Бога і його посмертних жертв.
Якщо він є - нехай прийме мій виклик!
Нехай всю лють на мене нажене!
Нехай, прийнявши грізний облік,
Мене в пекельну яму зіштовхне!
І хай я буду у вогні горіти!
І Без пощади нехай мучають чорти!
Я, друзі, буду лиш одне хотіти -
Вам, на землі, хоч трішки помогти.
Я прожену із неба того Бога,
Що замість миру породив війну!
До мене в пекло - туди йому дорога!
Бо смерть Достойних йому я не прощу!
Як не пов'яже - буду воювати!
Почесну службу воїна нести!
І не боюся я у відчаї програти,
Бо відчай не в силах буде підійти!
Ти вже не Бог - а лиш прославлений диявол!
Ти вже не добрий - а лиш тінь добра!
Я вже втомився від твоїх клятих правил!
Я вже втомився від твого "праведного" зла...
