Ви прийшли до мене знов
у забутий сон -
десь котилось по світах
літо колесом...
перепілкою між трав
над моїм гніздом
нам співала пісню ніч
тихим голосом.
Мамо-мамо, вже літа-
перелітники
тужно клекотом ятрять
душу ранами,
у краї, де світлим сном
кришталі-віки
кличуть в ирії чужі
за туманами....
Мамо-мамо, я життям
серце вихолов,
Все, що міг, зробити встиг
понад планами-
вже спішить моя зима
снігом віхоли,
а услід їй сива ніч
студить ранками.
Мамо-мамо, я втомив
очі холодом,
б'є у скроні мідний дзвін
билом-молохом...
Ви покличте - я прийду
шляхом-спогадом,
що встелила доля нам
пилом-порохом.
Ви прийшли до мене знов
у забутий сон...
