Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2489
Творів: 44912
Рецензій: 87887

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Звершення

© Сергій Двірний, 27-09-2015
Час – вірш, котрий римує вглиб
(за роком рік)
рядки з чужих віршів,
неначе із чернетки пише чистовик,
немов каміння розкидає і збира воднораз.

Час – вірш віршів:
переріз строф,
що ніби кров’ю голосами набухає,
мов хіть чи рана
і знову жилкою тоненькою б’ючкує
на горлі самоти,
що рими наче подихи ковтає,
віршуючи себе немов вершу,
пожадливу як черево Левіафана,
що віками навкружний простір одміря.

Отак і звершується світ…

Далебі, світ – це цята,
яка сама на себе збоку позира,
мінячись боками мов чорнил краплина
в кінці вірша.
Світ – цитата,
яка себе цитує
(цитатами цитат),
сама себе батує на стовпці,
чатуючи на «це» і «ти»,
аби цитати не виходили за межі
цяти.

Тож, не бійтесь римувати
за роком рік…
Хай кидають у вас каміння цят,
хай розпинають на стовпах охрещених цитат –
це усього лиш вірш…
перегорніть сторінку,
і заново почніть,
віддавши все, чого від вас хотіли:
не поділити цят,
і не доповнити цитат –
є те, що є…

Хай буде Риму - Рим, а римі – рима.

Безглуздо за минулим побиватись,
або ж майбутнім перейматись,
воістину: на кожен день свій вірш…

Не бійтеся, римуйте –
за вас цей вірш…

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.83904480934143 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Культ предків», або Повернення спадщини
Чи про всі українські звичаї знає сучасне покоління українців? Та й чи правильно дотримується тих, про …
«В’язень неба»: роман про справжню чоловічу дружбу
Цвинтар забутих книжок — це місце, яке минулого року зачарувало багатьох читачів. Хтось вкотре пересвідчився …
«Привіт, це Чарлі, або Переваги сором’язливих». А кому б ви написали листа?
Хотіли б дізнатися, що у -надцятилітніх відбувається у голові? Що вони відчувають, чим цікавляться і …
«Львів — одне велике ліжко»: відверто про львів’ян
Кава, шоколад, круасани, книжки, європейська архітектура — те, що зазвичай спадає на думку при згадці …