Залишаєте нас, янголи.. -
ми - втрачена (страчена),
зраджена генерація.
Прийшла пора прощальна..
Прощаємо собі і всім -
прощаємося зі всіма і всім..
Вже не стоїмо на купі камінній -
на вершині печерного віку -
і не споглядаємо зелений ландшафт у долині -
і не вирішуємо дилему:
спуститися
до тієї
родючої землі
чи злетіти
прямо з голого каменя
до небес..
Стоїмо на купці
цвинтарного каміння -
залишків гробниць
наших рідних
після десакралізації
копняків
і фекалій
орди
непроxaних зайд..
Стоїмо на курганi каміння
розкришеного Акрополю
і упалого Риму,
повалених хрестів,
руїн церков -
стоїм на них,
на рештках Європи..
Стоїмо,
хоч і хилитаємося,
та ще таки стоїмо
на цій cкам´янілій грудці землі,
як на священних мощах
і костях
наших святих
пращурів..
Тож чуйте і залиште нас,
усі небесні і підземні янголи -
бо ще не час
нас,
дітей Зевсa,
Юпітерa,
Перунa
чи Торa,
збирати по шматках
і забирати до раїв і пекел -
бо доки живемо,
ще стоїмо
і стоятимемо!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design