Слухати голос, що кличе мене на ім'я...
І від тепла його грудкою цукру розтанути...
Уповільнює оберти навколо Сонця Земля,
Розчиняюсь до краплі у передчутті, що т в о я,
Що кохана...
Ще не знайдено і не мовлено пристрасних слів.
Тільки тінь на вустах від мого залишається імені
Невагомим метеликом... Cрібно звучить переспів,
І ламається ніжністю голос, що душу зігрів,
Що життя моє змінює...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design