літо
по світу
напнуло
вітрила свіжовипрані
ледь задрімало
заснуло
у ряднах конюшин...
осінь
ворожка
нізвідки
взялась вітрами сивими
вбрала
ті рядна
у срібні
перкалі павутин
виткала
вигини
вигонів
золотими нитками
з ночі
до ранку
багрянцем
застлала далину
в жовту
китайку
убрала переліси долиною
сизий
туман
заплела
у вінки із полину...
спитай у осені
чому її світанки студноросяні...
чому її піснями гіркомлосними
тривожить ніч мої забуті сни...
спитай у осені
чиїх очей печальні свіжі просині...
хто кличе у безсоннях тихим голосом...
де взяти сил дожити до весни...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design