вересень нишкнув
бо розпочався подихом
стежкою лісовою тихою
річкою хованою-прихованою
що у тобі тече... що крізь тебе
де водоспадом шепоче нечутно-голосно
чуєш бо тільки тільки лиш те що слухаєш...
гілля ж те мудро-стигле в старого дерева
тулить воно тулить-гойдає непитано
листям ховає дрібно-невидні жолуді
понад водою понад рікою синею...
крилами хто трави сплете заквітлії
хто оповість те що в мовчанні сказано
хто надітне перше аніж відміряно
що причаївшись розпочиналось подихом...
тихо-нечутно... світиться тепло вересень.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design