Балачки про пива бочку
Добре плести тут, в тіньочку,
В таборі, де тиша, мир і спок...
Та як дійде до заруби -
Поцілуєш чорта в губи
За води звичайної ковток.
Ех, колись попряжив мізки
Я під сонцем, під індійським
В одній з Її Величності частин,
І в усій команді чорній
Був старий один моторний,
Полковий наш бгісті* , Ґанґа Дин.
Вбрання він мав просте -
Носив ні се, ні те,
Не більш ніж тре’, щоб зад прикрити свій.
З кількох ганчірок шнур
І міх з козячих шкур -
Увесь його похідний однострій.
Лежимо весь день, бувало,
Під палючим сонця жалом,
Піт у вічі, де ж той Дин, зараза!
Був тоді не раз він битий,
Хоч старався догодити,
Та не міг служити всім одразу.
Крики: - Дин! Дин! Дин!
Гей, нехристе, де в біса ти бродив?
Швидше рухайся, слимаче!
За тобою шомпол плаче!
Наповняй шолом мій хутко, Ґанґа Дин!
Шкандибає цілий день
Доки сонце не зайде
І, здається, страх йому не знаний.
Ми урозтіч, вбік, вперед -
Та, хай чорт мене дере,
Він, як хвіст, завжди стирчить за нами.
Атакуєм знову й знову -
Він з мішком напоготові,
Доки горн «Відхід» не проголосить…
Весь брудний і обгорілий
Був нутром він сніжно-білий,
Як з вогню поранених виносив!
Кулі градом. Тільки чути: - Дин! Дин! Дин!
Хмарки пилу під ногами між купин.
Як кінчалися набої,
Зразу ґвалт з передової:
- Дай патрони! Ну, і звісно: - Ґанґа Дин!
Раз в одній з останніх лав
Я підкошений упав -
Не забути тих кількох страшних годин.
В животі засів свинець,
Думав, мій прийшов кінець…
Раптом глип: сопе і крекче Ґанґа Дин…
Ганчірку взяв стару,
Заткнув мою діру
І в горло влив зеленої бурди:
Смердюча і густа,
Зволожила уста -
Смачнющим був напій твій, Ґанґа Дин.
Чути: - Дин! Дин! Дин!
Ось хрипить з пробитим пузом ще один.
Сучить по землі ногами,
Шепче спраглими губами:
- Бога ради, дай водиці, Ґанґа Дин!
Він тяг мене, як міг
І вже біля своїх
Здригнувся сам, зустрівши смерть легку.
Тихцем мене поклав,
Останнє, що сказав:
- Надіюсь, був напій вам до смаку!..
Знаю, ще його зустріну
Там, де муштра без упину,
Де й не чули про буфет чи магазин;
В пеклі грішному народу
Він дарує прохолоду
І мені ковток уділить Ґанґа Дин.
Добрий Дин! Дин! Дин!
Ти немов біблійний Лазар, Ґанґа Дин.
Хоч я бив тебе і мучив
Та, клянусь Творцем всесущим,
Ти стократ за мене луччий, Ґанґа Дин.
***
Примітки:
* Бгісті - водонос
** Хізерао – йди сюди
*** Пані лао – неси воду швидко
Gunga Din
BY RUDYARD KIPLING
You may talk o’ gin and beer
When you’re quartered safe out ’ere,
An’ you’re sent to penny-fights an’ Aldershot it;
But when it comes to slaughter
You will do your work on water,
An’ you’ll lick the bloomin’ boots of ’im that’s got it.
Now in Injia’s sunny clime,
Where I used to spend my time
A-servin’ of ’Er Majesty the Queen,
Of all them blackfaced crew
The finest man I knew
Was our regimental bhisti, Gunga Din,
He was ‘Din! Din! Din!
‘You limpin’ lump o’ brick-dust, Gunga Din!
‘Hi! Slippy hitherao
‘Water, get it! Panee lao,
‘You squidgy-nosed old idol, Gunga Din.’
The uniform ’e wore
Was nothin’ much before,
An’ rather less than ’arf o’ that be’ind,
For a piece o’ twisty rag
An’ a goatskin water-bag
Was all the field-equipment ’e could find.
When the sweatin’ troop-train lay
In a sidin’ through the day,
Where the ’eat would make your bloomin’ eyebrows crawl,
We shouted ‘Harry By!’
Till our throats were bricky-dry,
Then we wopped ’im ’cause ’e couldn’t serve us all.
It was ‘Din! Din! Din!
‘You ’eathen, where the mischief ’ave you been?
‘You put some juldee in it
‘Or I’ll marrow you this minute
‘If you don’t fill up my helmet, Gunga Din!’
’E would dot an’ carry one
Till the longest day was done;
An’ ’e didn’t seem to know the use o’ fear.
If we charged or broke or cut,
You could bet your bloomin’ nut,
’E’d be waitin’ fifty paces right flank rear.
With ’is mussick on ’is back,
’E would skip with our attack,
An’ watch us till the bugles made 'Retire,’
An’ for all ’is dirty ’ide
’E was white, clear white, inside
When ’e went to tend the wounded under fire!
It was ‘Din! Din! Din!’
With the bullets kickin’ dust-spots on the green.
When the cartridges ran out,
You could hear the front-ranks shout,
‘Hi! ammunition-mules an' Gunga Din!’
I shan’t forgit the night
When I dropped be’ind the fight
With a bullet where my belt-plate should ’a’ been.
I was chokin’ mad with thirst,
An’ the man that spied me first
Was our good old grinnin’, gruntin’ Gunga Din.
’E lifted up my ’ead,
An’ he plugged me where I bled,
An’ ’e guv me ’arf-a-pint o’ water green.
It was crawlin’ and it stunk,
But of all the drinks I’ve drunk,
I’m gratefullest to one from Gunga Din.
It was 'Din! Din! Din!
‘’Ere’s a beggar with a bullet through ’is spleen;
‘’E's chawin’ up the ground,
‘An’ ’e’s kickin’ all around:
‘For Gawd’s sake git the water, Gunga Din!’
’E carried me away
To where a dooli lay,
An’ a bullet come an’ drilled the beggar clean.
’E put me safe inside,
An’ just before ’e died,
'I ’ope you liked your drink,’ sez Gunga Din.
So I’ll meet ’im later on
At the place where ’e is gone—
Where it’s always double drill and no canteen.
’E’ll be squattin’ on the coals
Givin’ drink to poor damned souls,
An’ I’ll get a swig in hell from Gunga Din!
Yes, Din! Din! Din!
You Lazarushian-leather Gunga Din!
Though I’ve belted you and flayed you,
By the livin’ Gawd that made you,
You’re a better man than I am, Gunga Din!
